КУБИШЕВ АНАТОЛИЙ ІВАНОВИЧ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Четвер, 26 квітня 2018, 16:52

КУБИШЕВ АНАТОЛИЙ ІВАНОВИЧ (26.04.1938 – 4.01.2001) – археолог, дослідник пам’яток Переяславщини. Народився у м. Старобільську Луганської обл. 26 квітня 1938 р. З 1960 по 2001 рр. працював у Інституті археології АН УРСР, згодом – Національної академії наук України. Досліджував пам’ятки епохи бронзи, раннього залізного віку, ранніх слов’ян, Давньої Русі.

1960 р. А. І. Кубишев закінчив історико-філософський факультет Київського університету і з того ж року почав працювати в Інституті археології АН УРСР старшим лаборантом, науковим співробітником відділу слов’янської археології, згодом – у відділі новобудовних експедицій. Брав участь у роботі численних експедицій по дослідженню пам’яток в Середньому та Нижньому Подніпров’ї та на Побужжі, а впродовж 1974-1995 рр. очолював Херсонську новобудовну експедицію, що проводила розкопки курганів на півдні України.

У 1961 р. А. І. Кубишев працював старшим лаборантом у складі Переяславської давньоруської експедиції ІА АН УРСР під керівництвом Р. О. Юри (начальник експедиції) та М. І. Сікорського (заступник). Того року експедицією було проведено розкопки по вул. Кріпосній, 25, на садибі тодішньої працівниці музею К. О. Лебєдєвої, де було відкрито залишки глинобитних печей не визначеного датування та залишки дерев’яних клітей оборонного валу дитинця поблизу Єпископських воріт. Розкопки в Переяславі були одними з перших в науковій біографії дослідника.

Наукові інтереси А. І. Кубишева зосереджувалися на вивченні слов’янських та давньоруських пам’яток Середнього Подніпров’я, зокрема він досліджував Комарівське поселення Х-ХV ст. на Переяславщині (1964-1968) та Пирогівський могильник зарубинецької культури під Києвом (1968-1972) [2; 3; 4]. Комарівським загоном Канівської експедиції Інституту археології АН УРСР керував А. І. Кубишев. Досліджена пам’ятка знаходилась на березі протоки Дніпра «Васильків», біля нині затопленого с. Комарівка Переяслав-Хмельницького р-ну. Комплекс відкритих пам’яток складався із поселень зарубинецької, черняхівської, пеньківської культур, середньовічного селища та могильника, які датувалися часом від початку ХІ до ХV ст. Пам’ятки виявились унікальними для української археології, адже тут вдалося прослідкувати безперервний розвиток населення регіону від ранньослов’янського (ІІ-ІІІ ст.) до давньоруського (ХІ-ХІІІ ст.) та староукраїнського часу (ХІVV ст.).

Він є автором понад 60 праць, в т.ч. співавтором монографії «Поселення Дніпровського лівобережжя Х-ХІV ст.», де опубліковані матеріали досліджень Комарівського поселення та могильника (1995) [1].

З 1968 р. дослідник працював в одній з перших створених новобудовних експедицій Півдня України – Каховській (згодом Херсонській), якою згодом успішно керував (з 1974 р.). Херсонській експедиції належать чимало відкриттів та унікальних знахідок з курганних поховань епохи енеоліту та бронзи біля сс. Старосілля, Велика Олександрівка, Василівка, Слиненка, Чернянка, пощастило віднайти унікальні вироби скіфського золотарства з курганного поховання біля с. Братолюбівка, тепер відомих у всьому світі [5].

Література:

  1. Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення дніпровського лівобережжя Х-ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). – К.: Наукова думка, 1995. – С. 1-55.
  2. Кубышев А.И. РаскопкипоселенияХ-ХV вв. у с. Комаровка // Археологическиеисследования на Украине. –
  3. Кубышев А.И. Раскопки средневековогопоселенияХ-ХV вв. у с. Комаровка // АУИ. –
  4. Кубишев А.И. Підсумки вивчення Пирогівського могильника // Словяно-руські старожитності. – К., 1971.
  5. Полін С.В., Симоненко О.В. Пам’яті Анатолія Івановича Кубишева. Слово про Начальника // Археологія. – 2001. – № 1. – С.137-138.

Старший науковий співробітник НДВ «Археологічний музей»                                                  Бузян Г.М.