18 ЧЕРВНЯ 1807 Р. ПОМЕР КОВАЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ ТА РОСІЙСЬКИЙ ПЕДАГОГ, ПИСЬМЕННИК, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ, НАЙБЛИЖЧИЙ ПРИЯТЕЛЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Неділя, 17 червня 2018, 11:30

Ковалинський Михайло Іванович (16.02.1745–18.06.1807) – просвітницький діяч, рязанський губернатор (1796-1800), генерал - майор, таємний радник. Відомий також як найближчий друг, учень і перший біограф мандрівного філософа Григорія Сковороди. Збереглося близько 80 листів Сковороди до Ковалинського.

Михайло Ковалинський народився 16 лютого 1745 року в сім'ї протоієрея Іоанна Ковалинського в Олексіївській фортеці , на Харківщині. Освіту Михайло Ковалинський отримав разом з братом Григорієм в Харківському колегіумі, після закінчення якого, викладав в ньому поетику в 1766-1769 роках. Його другом і наставником в цей період стає знаменитий філософ Г. С. Сковорода, який залишив всі свої праці Михайлу перед смертю. У 1769 році Михайло Ковалинський переїхав до Петербурга, де в 1770-1775 роках виховував дітей гетьмана Запорізького Війська, графа К. Г. Розумовського. Під час подорожі з А. К. Розумовським по Європі (1772-1775) Ковалинський завершив свою освіту в Страсбурзькому університеті. Після повернення в Петербург служив прокурором Військової колегії.

В середині 1780-х рр. - правитель канцелярії Г. А. Потьомкіна. З 5 грудня 1775 року член Вільних Російських зборів при Московському університеті. З 1793 року - генерал-майор. В 1797 був проведений в таємні радники і призначений рязанським губернатором, з якої був звільнений у відставку Павлом I в 1800 році. У 1801 році Олександр I призначив Ковалинського куратором Московського університету. Синові в Рязань Ковалинський повідомляв: «Я писав тобі перед цим, а що ми поїдемо вояжувати і разом будемо вчитися - ось Бог і послав нам шлях, і місце, де джерело всіх навчань, і де процвітає розум». Ковалинськоий прибув до Москви і його урочисто зустрів університет, але в подальшому зіткнувся з заплутаністю університетського управління і інтригами. 21 листопада 1803 до зв'язку з університетською реформою разом з іншими кураторами та директором Московського університету звільнений у відставку. Жив в Москві, де і помер 18 червня 1807 року. Похований в Симоновим монастирі.

Твір «Життя Григорія Сковороди» - значна літературна і побутова пам'ятка свого часу, яка входила до складу масонської збірки «Дзеркало світу». Ще в рукописі твором Ковалинського про Сковороду користувалися І. М. Снєгірьов в «Вітчизняних записках» (1823), архімандрит Гавриїл в «Історії російської філософії» (1840), Аскоченський в «Київських Губернских Відомостях» (1855) і Г. П. Данилевський в життєписі Сковороди. «Житіє» було видано в «Киевской Старине» в 1886 і вдруге, в 1894, харківським історико-філологічним товариством, при зібранні творів Г. С. Сковороди.

Михайло Ковалинський часто зустрічався зі своїм учителем. Це були уроки мудрості, моралі й життєвої правди. Згорток листів Г. Сковороди (на щастя вони дійшли до нас) до свого друга – це настільна книга з виховання молодого покоління, її настанови з моральності й правила суспільного співжиття не застаріли за два з половиною століття.

Завідувач НДВ «Меморіальний музей Г.С.Сковороди»                                         Т.В. Радіоненко