2 ЛИПНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 210 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАДИМА ВАСИЛЬОВИЧА ПАССЕКА

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 02 липня 2018, 11:35

2 ЛИПНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 210 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАДИМА ВАСИЛЬОВИЧА ПАССЕКА (20.06./2.07./1808–25.10./6.11./1842) - українського та російського історика, етнографа, географа, археолога.

Вадим Пассек народився 2 липня (20 червня за старим стилем) 1808 р. у Сибіру, в м. Тобольську, куди був засланий на поселення його батько. Він походить з відомого українського старшинського роду: був онуком козацького полковника. Родина мала маєтності у с. Спаському Вовчанського повіту Харківської губернії, на Слобожанщині. У 1824 р. багатодітній родині дозволили повернутися до свого маєтку. З 1826 р. В.В. Пассек навчався у Московському університеті на філософському факультеті, де й захистив дисертацію (1830). Восени 1830 р., ще студентом, Вадим Пассек взяв активну участь у боротьбі з епідемією холери, разом з медиками ризикував життям, проводячи на собі досліди по ефективному лікуванню страшної хвороби. Незабаром він описав ці події у нарисі «Три дня в Москве во время холеры» (1831). У Москві він долучився до гуртка О.І. Герцена та М.П. Огарьова. У 1834 р. отримав пропозицію викладати на кафедрі історії Харківського університету, але згодом через переслідування учасників «герценського гуртка» йому було відмовлено, за ним навіть на деякий час було встановлено «таємний нагляд».

Певний час В.В. Пассек з родиною жив у харківському маєтку (1834-1837). У 1834 р., захопившись давньою історією, він написав книгу-есе «Путевые записки Вадима» (М., 1834). Це були дописи про народні характери, народний побут, фольклор, роздуми про історичні події, поетично-філософські міркування про минуле та майбутнє Росії тощо. У книзі були такі розділи: «Украйна», «Малороссия», «Мечтанья», «Посвящения жене» та ін.

У 1836 р. Міністерство внутрішніх справ доручило В.В. Пассеку здійснити історико-статистичний опис Харківської та Таврійської губерній, який він і провів впродовж 1836-1838 рр., багато мандруючи Україною від Харкова до Криму. Успішним підсумком цих його досліджень стали наукові праці: «Очерк Харьковской губернии» та «Города Харьковской губернии с картами, планами и гербами». «Очерки» є цінним документом й для сучасних дослідників.

Великою заслугою В.В. Пассека було те, що він задумав та став видавцем унікального на той час видання «Очерков России» (1838-1842). Це був науково-популярний збірник статей по історії, археології, етнографії, у якому співробітничали О.Ф. Вельтман, О.І. Герцен, Д.В. Пассек (брат Вадима Пассека), І.І. Срезневський та ін. Перша книга вийшла в Петербурзі у 1838 р. Всього побачило світ 5 книг. Ці начерки популяризували науку, знайомили з історією, археологією, географією, етнографією, традиціями багатьох народів, які населяли Російську імперію. У виданні Вадиму Пассеку належала значна частина нарисів, зокрема «Киево-Печерская обитель», «Праздник Купалы» (кн. 1), «Отрывки из путешествия по Крыму» (кн. 2, 4), «Малороссийские святки» (кн. 3), «Простонародные средства лечения» (кн. 3, 4), «Веснянки» (кн. 5) та ін., серед яких є допис «Окрестности Переяславля» (книга 4). У збірник вміщено чимало літографій художників першої половини ХІХ ст., третина з них створені по малюнках самого В. Пассека.

В.В. Пассек виконував також археологічні дослідженням, зокрема провів опис і вивчення курганів та городищ на території Харківської губернії у Валківському, Ізюмському повітах та у Полтавському повіті. Мрією В. Пассека було здійснення археологічних досліджень археологічних пам'яток від Дунаю до Забайкалля. З цією метою він реалізував декілька подорожей від Дону до Дніпра і від Харкова до Чорного моря, на що витратив багато власних коштів. Ним було втілено у життя деякі задуми: дослідження Золотих воріт у Києві, обстеження міст Переяслава та Берислава з їх околицями, обстеження археологічних пам'яток різних епох у Криму тощо.

У 1838 р. відомий дослідник побував у Переяславі, де в першу чергу звернув увагу на поховальні пам’ятки з чіткими наземними ознаками – кладовища й кургани. Він зазначав, що місто оточене курганними насипами та «скіфськими» курганами. Напевно, дослідник мав на увазі чотири переяславські давньоруські курганні могильники та велику кількість різночасових курганів на околицях міста. Ця згадка яскраво змальовує хороший стан збереження даного різновиду пам’яток на той час, на відміну від сучасної ситуації.

У 1835 р. у місті трапилась незвичну знахідка, виявлена у саду тодішнього міського голови переяславського купця Д.О. Нового – кам’яна могильна плити з єврейським написом. Напис засвідчував, що вона поставлена на могилі Мортха у 4976 р. за єврейським літочислення (1237 р. від Р.Х.). Вперше цю знахідку описав В.В. Пассек. Вчений вважав, що вона є свідченням існування на Альтицькому форштадті єврейського кладовища у давньоруський час. Він замальовував і описував середньовічні кам’яні хрести, помітив, що давні надмогильні знаки використовуються жителям міста повторно. В.В. Пассек звернув увагу на залишки укріплень переяславського дитинця, бачив зруйновані поховання.

Він також оглянув і описав відомий кам’яний хрест у с. Борисівка, але напис на ньому повністю не прочитав. Дослідник інтерпретував зображений на цьому хресті герб переяславського протопопа Г. Бутовича з ініціалами «Г» та «Б», як зашифровані імена князів-страстотерпців – Гліба й Бориса. Ця інтерпретація виявилася помилковою, що довів пізніше М.О. Максимович.

У 1839 р. В.В. Пассек з родиною переїхав до Москви, де завідував відділом Статистичного комітету, займався видавничою роботою, зокрема редагуванням нового офіційного журналу «Прибавления к Московским Губернским Ведомостям», у якому опублікував багато своїх нарисів з української історії та етнографії.

Вадим Васильович Пассек раптово помер від чахотки 6 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1842 р., на 34 році життя. Похований у Москві, в Симоновому монастирі, опису якого присвятив науковий нарис.

Серед нащадків В.В. Пассека – відома дослідниця трипільської археологічної культури Тетяна Сергіївна Пассек (правнучка).

Деякі праці дослідника:

Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком: [Сб. ст. и отрывков из произведений В. Пассека, И. Срезневского, А. Вельтмана и др.]. Кн. 1-5. — Санкт-Петербург: тип. Н. Греча, 1838–1842. — 5 т.

Пассек В.В. Окрестности Переяславля // Очерки России. – М., 1840. – Кн. 4. – С. 121–147.

Джерела:

Кравченко В.В. Пассек Вадим Васильович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол. В.А.Смолій та ін. – К.: Наукова думка, 2011. – Т. 8.: Па-Прик. – С. 84–85.

Скирда В.В.Археологічні дослідження В.В. Пассека на Харківщині // Вісник Харківського державного університету. №413: Історія. – Вип. 30. – Харків, 1998. – С. 58-68.

Старший науковий співробітник НДВ «Археологічний музей»                                 Г.М. Бузян