14 вересня 2018 р. виповнюється 110 років із дня народження Сергія Миколайовича Бібікова

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Четвер, 13 вересня 2018, 22:25

ДОСЛІДНИК ПРАДАВНІХ КУЛЬТУР

 Серед музейного комплексу міста Переяслава-Хмельницького своєю оригінальністю та своєрідністю виділяється Музей трипільської культури. Зібрані в його експозиції старожитності розповідають про один із яскравих епізодів нашого минулого, пов’язаного з племенами давніх землеробів, які проживали в межах сучасної України з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е.

Щоб  ми могли дізнатись про заняття, побут та вірування цього населення вже три покоління учених досліджують трипільські пам’ятки. Вагомий внесок у їх дослідження зробив і відомий учений-археолог, доктор історичних наук Сергій Миколайович Бібіков. 14 вересня 2018 р. виповнюється 110 років із дня його народження. Сергій Миколайович Бібіков народився у Севастополі. Середню освіту отримав у Сімферополі та вступив до Ленінградського державного університету. По закінченню якого працював у Державній Академії історії матеріальної культури у Ленінграді. Археологічна та науково-дослідницька діяльність Сергія Миколайовича наповнена сенсаційними відкриттями. Досліджуючи палеолітичні та мезолітичні стоянки в Криму він вперше відкрив  парне поховання кроманьйонців – чоловіка та жінки, у якої ще при житті були відрубані два пальці руки, здійснені, певно, з ритуальною метою. Започаткував пошуки первісних мисливців у печерах Південного Уралу та встановив заселеність їх в епоху палеоліту. Скрупульозне вивчення та аналіз розмальованих кісток мамонтів із палеолітичних поселень Подніпров’я навели його на думку про використання їх як прадавніх ударних музичних інструментів. Висновки ученого  були підтверджені студією грамзапису, яка зробила запис мелодії відтвореної цими інструментами. 

Багато років наукової діяльності С. М. Бібіков присвятив вивченню трипільської культури. У повоєнні роки відомостей,  що характеризували ранній етап трипільської культури, було обмаль. Експедицією під керівництвом Сергія Миколайовича у 1945-50 рр. було вперше розкопано ранньотрипільське поселення Лука-Врублівецька  у Хмельницькій області. На основі зібраного матеріалу науковець довів високий соціально-економічний рівень трипільського суспільства ще на ранньому етапі, обґрунтував провідну роль скотарства у господарстві, вказував на орний характер землеробства та існування патріархального суспільства.

У 1955 р. С.М.Бібіков очолив Інституту археології Академії Наук УРСР. Переїзд із Ленінграда до Києва надавав більше можливостей для вивчення старожитностей та сакрального світу давніх землеробів. Проводячи дослідження вздовж берегів річки Дністер ученим було обстежено та відкрито 57 поселень різних етапів трипільської культури. Серед них виділяється найдавніше в Україні поселення Бернашівка на Вінниччині. На ньому простежено сонячний принцип забудови селища трипільців-землеробів: шість будівель розміщувались по колу, а сьоме знаходилося в центрі. Така забудова за уявленнями трипільців мала охороняти енергетичну і духовну серцевину поселення.

Під час будівництва низки водосховищ на Дніпрі в другій половині ХХ ст. проводились дослідження археологічних пам’яток, в т. ч. поселень трипільської культури. С.М. Бібіков очолив Канівську первісну експедицію та провів масштабні розкопки поселення Гребені  на Київщині. Тут було досліджено 17 будівель у яких знайдено знаряддя праці, ритуальні фігурки та значну колекцію посуду. Серед знахідок виділяється унікальна посудина великих розмірів. Це зерновик із антропоморфним зображенням ІV тис. до н.е., який нині входить до фондового зібрання НІЕЗ «Переяслав». Зерновики належали до керамічного тарного посуду, який призначався для зберігання зерна. Поверхня прикрашалася орнаментацією магічного чи символічного значення. На зерновику із Гребенів технікою врізаних ліній зображено сцену збору урожаю. Вона складається із постатей людей поряд зі снопами та з спіральних смуг угорі – символу неба з хмарами, що проливаються потоками води на землю. У зображенні снопів присутні відбитки зерен пшениці, а хмари дощового неба змальовані у вигляді вужа чи дракона, який у первісній космогонії символізував вологу. У цьому особливому орнаменті фактично записаний один із найдавніших європейських міфів.

За досягнення у галузі первісної археології С.М.Бібікову присвоєно звання  члена-кореспондента АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Державної  Премії УРСР у галузі науки і техніки.

Завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав»                                        Дмитро Тетеря

Молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав»   Валентина Білоусько