1 червня 1700 року відбулося освячення найвеличнішої пам’ятки Переяслава – Вознесенського собору

Категорія: Історичний календар. Події Створено: Середа, 30 травня 2018, 22:01

Більше трьох століть підноситься над древнім Переяславом Свято Вознесенський собор. Разом із дзвіницею він є візитівкою міста. У 1695 році гетьман України Іван Мазепа освячує нове, вільне місце для побудови Вознесенського собору і за 5 років споруджує величний, кам’яний храм, який до сьогодні домінує над містом, звеличуючи і прикрашаючи його. Із будівництвом собору, а пізніше ансамблю Вознесенського монастиря, відбулося переміщення історичного центру міста. Від часу заснування Переяслава і до кінця ХVІІ ст. історичним центром міста була площа, яка знаходилася на території дитинця, на княжому дворі. Після спорудження Свято Вознесенського собору навколо нього починає формуватися новий історичний центр Переяслава. Красивий силует храму видно здалеку при під’їзді до міста з будь-якого боку. Принцип композиції Вознесенського собору – об’єднання навколо високої башти цілої групи інших архітектурних деталей – типовий для українських культових споруд ХVІІ століття.

Переяславський Вознесенський собор освячений 1 червня 1700 року. На ньому був присутній гетьман України Іван Мазепа. Триста тисяч золотих монет – рівно стільки обійшлося гетьману п’ятирічне будівництво храму в Переяславі.

Є вагомі підстави припускати, що будував собор талановитий український зодчий Іван Зарудний. Саме йому гетьман доручав мурувати козацькі собори. Внутрішнє приміщення храму оздоблено настінним розписом, виконаним художником-іконописцем Іваном Максимовичем.

У 1703 році в соборі встановлений різьблений, величезних розмірів іконостас, виготовлений на замовлення і коштом гетьмана Івана Мазепи.

Вознесенський собор мав три престоли: центральний ‑ на честь Вознесіння Господнього, правий ‑ Різдва Богородиці, і лівий ‑ на честь Різдва Іоанна Предтечі. У 1851 році третій престол переосвячений на честь преподобномученика Макарія, архімандрита Овруцького, Переяславського Чудотворця.

Гетьман подарував Вознесенському собору два Євангелія, одне з яких Пересопницьке, на ньому нині присягають українському народові Президенти України під час інавгурації.

У ХVІІІ столітті навколо Вознесенського собору сформувався ансамбль Вознесенського монастиря: собор, дзвіниця, колегіум, капличка, єпископський будинок з різними службами та теплою церквою,будинок консисторії, флігель для півчих, будинок для проживання братії, лавки з кам’яними погребами.

Свято Вознесенський собор півтора століття був резиденцією переяславських єпископів. У соборі поховані визначні діячі православної церкви. Упродовж століть храм був об’єктом паломництва православних. У ньому знаходилися мощі святого Макарія, покровителя Переяслава, голова великомученика Даниїла (Кушніра) Мліївського. У Вознесенському соборі перебувала Чудотворна ікона Божої Матері Переяславської.

Після подій 1917 року (у 20-х роках) собор стає центром духовного життя автокефальної громади Переяслава. На початку 30-х років XX століття собор перетворений на складське приміщення.

Під час Другої світової війни храм був дуже пошкоджений: купол собору повністю зруйнований. У результаті реставраційних робіт у 1954-1964 роках Вознесенський собор відновлено, настінні розписи повністю забілені. Одночасно споруду оголосили пам'яткою архітектури національного значення.

У 1975 році у Вознесенському соборі відкрита музейна експозиція «Битва за Дніпро в районі Букринського плацдарму». У 2006 році на пам’ятці проведені ремонтно-реставраційні роботи.

На сьогоднішній день пам’ятка архітектури національного значення доби Гетьманщини використовується Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав».

Молодший науковий співробітник НДВ  «Музей історії архітектури Середньої

Наддніпрянщини нового та новітнього часу»                                                         С. М. Авраменко