16 вересня - День працівників лісу

Категорія: Історичний календар. Події Створено: Субота, 15 вересня 2018, 22:34

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви молоді ростить,

Сам достоєн людської любові,

Бо живе й працює — для століть!

(М. Рильський. «Ліс»)

Професія лісника – одна з найдавніших. Із сивої давнини українці живуть у природі і дбайливо до неї ставляться. Першоджерелом бережливості природи були релігійні уявлення праукраїнців (наприклад, тотемні дерева). Пізніше, на певному етапі суспільно-економічного розвитку, ця релігія переформатувалася на ідею охорони лісів та інших природних багатств, зокрема, цьому сприяло встановлення меж мисливських угідь.

Власне лісова галузь, як складна структура з наявністю лісової варти, розвивалася поступово і неодноразово реформувалася, поки не склалася сучасна структура лісового господарства.

За часів Київської Русі норм про загальну охорону лісів не існувало, хоча князівська дружина все ж здійснювала охорону лісових масивів.

У XVI ст. (за часів Литовсько-Польського князівства) на території українських земель робляться перші спроби створення спеціальної служби захисту лісів від протиправних посягань.

За часів козаччини функції охорони довкілля, зокрема для захисту лісу, було покладено на природоохоронні команди, які формувалися з козаків. Це були не спеціально виокремленні загони, а військово-козацькі організації гетьманської адміністрації.

У XVIII ст. у Російській імперії був розроблений Лісовий статут, на поч. ХІХ ст. – створений Лісовий департамент, який пізніше приєднали до міністерства фінансів Російської імперії. Впродовж ХVIII ст. – поч. ХХ ст. їх законодавча дія в лісоохоронній сфері поширювалася і на українські землі, що були в складі імперії.

У період дожовтневого перевороту найважливішим законодавчим актом у лісовій галузі було «Положення про збереження лісів» від 1888 р. Згідно нього, основним завданням було контрольоване ведення рубок, запровадження нагляду державної лісової адміністрації для всіх лісів, незалежно від форми власності, організація управління у галузі лісової охорони. Зокрема, у 1918 р. гетьманом П. Скоропадським для Української Народної Республіки була відновлена дореволюційна система охорони лісів, регламентована «Статутом лісовим» від 1905 р., що сприяло припиненню незаконних рубок та стабілізації становлення лісової галузі

З приходом більшовицької влади на українські землі, руйнуються усі структури лісової охорони. Починається безжальне, спустошливе, не кероване вирубування лісів. Спроби упорядкування ведення лісового господарства на українській території більшовиками починається з весни 1920 р., коли  створюється Всеукраїнське управління лісами (ВУПЛ). У Радянському Союзі в запалі грандіозних радянських будівництв не без допомоги наукових фахівців з’явилося розуміння того, що якою би не була «широка країна наша рідна», вона далеко не безмежна і лісові ресурси, подаровані природою, так само мають свої межі, а масова вирубка – свої, далекі від позитиву, наслідки. Тому вже із середини 20-х років починають проводитися роботи по плановій посадці лісів: щорічно висаджуються великі масиви. Під час 2-ої світової  війни цей процес був дещо призупинений, але вже за 5 років, по закінченні бойових дій, такі планові роботи відновлюються.

Значно пізніше, 18 вересня 1977 р., в СРСР було прийнято окреме «Лісове законодавство», в якому була зроблена спроба не тільки впорядкувати вирубку лісу, а й закласти прямі механізми його раціонального використання та відновлення.

Згодом, 1 жовтня 1980 р., оцінивши внесок і досягнення професійних фахівців лісового господарства, а також з метою підняття престижу професії всіх працівників лісу, було започатковане професійне свято – День працівників лісу. Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про святкові і пам’ятні дні» № 3018-Х його святкування було встановлено на третю неділю вересня.

Надалі, після розпаду СРСР, цей день залишився у календарі професійних свят. У новому українському законодавстві День працівників лісу закріплений Указом Президента України від 28 серпня 1993 року № 356/93 і святкується традиційно у третю неділю вересня.

На Переяславщині люди, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, працюють у Державному підприємстві «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство». Нині підприємство очолює директор – Рудницький Валентин Адамович, головний лісничий – Павлик Володимир Омелянович. ДП було створене після 1943 р., коли до Переяславського районного лісгоспу були приєднані Студениківська та Білозерська лісові дачі Канівського лісгоспу та лісові масиви біля смт. Березань. Територіально ДП «Переяслав-Хмельницький лісгосп» знаходиться в східній частині Київської області на території Переяслав-Хмельницького, Баришівського, Згурівського та Яготинського адміністративних районів та міст обласного підпорядкування – Переяслав-Хмельницький та Березань. Площа лісгоспу складає 16178 га, лісистість – 16,2 %. До складу підприємства входять п’ять лісництв: Березанське, Студениківське, Помоклівське, Переяславське, Стовп’язьке.

Основні напрями діяльності підприємства полягають і веденні лісового господарства та лісонасіннєвої справи, відтворенні та збереженні, охороні та захисті лісів, заготівлі лісосировинних ресурсів, виготовленні продукції з них. В межах діяльності підприємства організовано два шкільні лісництва. Одне з них створено 7 жовтня 2003 р. на базі Переяславського лісництва ДП при ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2  м. Переяслава-Хмельницького. Клас шкільного  лісництва налічує 20 учнів середньої та старшої школи. Керівник – учитель біології Людмила Павлівна Кондратенко. За шкільним лісництвом закріплена 1500 га площі на 26-ти кварталах лісу. Інше шкільне лісництво створено 9 грудня 2005 р. при Згурівській ЗОШ І-ІІІ ст. у смт. Згурівка на базі Березанського лісництва.

Турбота і збереження природного національного скарбу в надійних руках. Але не варто забувати, що це також і наш спільний обов’язок, а не тільки працівників лісництва. Це, можна сказати, – своєрідний іспит совісті кожного у самооцінці ставлення до рідної природи і до лісу.

У професійне свято працівників лісу ми вітаємо всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятує ліс.

Зі святом!

Спасибі людям, що зростили ліс,

За всі дуби, спасибі, за ялини

І за красу березових тих кіс,

Що милі серцю кожної людини.

 

Старший науковий співробітник НДВ «Дендропарк»                                                             Ірина Бова