ЦЕРКВА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Перегляди: 1230

Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

Церква тридільна, триверха, розміщена за віссю схід-захід. Будівля зрубна, з дубових тесаних пластин, ретельно припасовані вінці покладені без лишку, шальована горизонтально, крита залізом.

Середній зруб (нава) в плані наближений до квадрату (7х7,1 м.), зруб бабинця прямокутної форми (3,78х5,60 м.), вівтар – гранчастий, побудований на п’яти сторонах восьмигранника (2,91х0,69х2,57х1,68х2,94 м). Стіни центрального зрубу вищі від зрубів вівтаря і бабинця. Бокові зруби мають по одному залому, середній – два заломи, завдяки чому домінує над боковими. Маківки вивершено кованими хрестами. Освітлюється споруда шістьма прямокутними вікнами у верхніх частинах зрубів стін та ромбовидним вікном у вівтарній частині. На прямокутних вікнах бабинця і вівтарної частини ковальської роботи хрестоподібні грати. Додаткове освітлення забезпечує напівосвітлений восьмерик центральної бані. Одвірки вхідних дверей шестикутні (ознака архаїчності споруди), орнаментовані. Другі двері – вхід до вівтаря з південного боку. Перед входом – ґанок-паперть із фігурними стовпчиками. Споруда фарбована олійною фарбою в сірий колір.

Підлога дощана, в шпунти, на дубових лагах. Облаштування інтер’єру не збереглося. Відновлено рослинно-геометричний розпис.

Збудована в с. Острійки Білоцерківського р-ну Київської обл. у 1606 р. місцевими майстрами на кошти козацької громади. В автохтонному середовищі церква неодноразово ремонтувалася (1740, 1823, 1886 рр.). Після останнього ремонту храм було значно розширено бічними прибудовами, які були відкинуті після перенесення пам’ятки на територію музею. Використовувалась як парафіяльна церква 6 класу, при церкві діяла однокласна школа. У 30-х рр. ХХ ст. церква була зачинена і перетворена на зерносховище. Науковцями Переяслав-Хмельницького державного історичного музею виявлена у 1966 р. У 1967 р. у с. Острійки почалася руйнація пам’ятки. На захист церкви виступили відомий в Україні етнограф, художник, мистецтвознавець І.М. Гончар і директор Переяслав-Хмельницького державного історичного музею М.І. Сікорський. Завдяки організованості музейних працівників пам’ятка була в стислі терміни демонтована і перевезена на територію Музею і в тому ж 1967 р. реставрована. Це була одна з перших спроб на теренах України демонтажу і реставрації на території музею просто неба пам’ятки сакральної архітектури, хоча парафіяни досить часто переносили свої дерев’яні храми з одного місця на інше.

Покровська Острійська козацька церква – перша пам’ятка культової дерев’яної архітектури Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

На даний час у приміщенні церкви функціонує експозиція Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: представлені ікони ІІ пол. XIX – поч. XX ст., іконостас II пол. XIX ст. із церкви с. Волошинівки Баришівського р-ну Київської обл.

Пам’ятка неодноразово була задіяна у зйомках художніх і науково-популярних фільмів.

На цвинтарі представлено хрести з кладовищ козацьких сіл Переяславщини: кам’яні XVII-ХХ ст. та дерев’яні XIX-XX ст., перевезені на територію музею із зони затоплення Канівського водосховища та ряду населених пунктів Переяславщини.

Згідно традиції, до церкви веде декілька вулиць і вуличок. Центральний вхід до церковного двору – через металеві ворота і дві хвіртки роботи ковалів Житомирщини ІІ пол. ХІХ ст.

Список літератури:

  1. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О.М. Жам; збір. матеріал. Н.Г. Ткаченко. – Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. – 504 с. – С. 98-99.
  2. Набок Л.М. «Актуальні питання вивчення та експонування традиційних культових споруд в етнографічному заповіднику «Переяслав» // Наукове видання «Проблеми охорони та дослідження етнографічної спадщини. Збірник статей». – Київ, 2005. – С. 47-52.
  3. Ткаченко Н.Г. До історії комплектування двору козацької Покровської церкви на території Музею народної архітектури Середньої Наддніпрянщини // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / Збірник наукових статей. – 2012. – Вип. 6 (8). – С. 253-257.
  4. Ткаченко Н. Концептуальні засади створення комплексу двору козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Могилянські читання. Збірник наукових праць. – Ч. ІІ. – К., 2007. – С. 374.
  5. Ткаченко Н. Культові пам’ятки дерев’яної архітектури Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту // Українська культова архітектура у світовому контексті. – К., 2001. – С. 101-104.
  6. Ткаченко Н.Г., Жам О.М. До історії формування колекції сакральних пам’яток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини // Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Дванадцятої Міжнародної наукової конференції (28-30 травня). – К., 2014. – С. 87-92.